АРАБСЬКА НАРОДНА КАЗКА

«ТИСЯЧА й ОДНА НІЧ»

Книжка «Тисяча й одна ніч» належить до арабської народної літератури. Як пустеля, що має безліч піщинок, які не можна перерахувати, так і ця збірка не має визначеної кількості творів. Укладачі часто доповнювали її різними казками й оповіданнями. До цієї збірки ввійшли фантастич -ні казки, побутові оповіді, повчальні історії та легенди, які створювали різні автори протягом кількох століть у східних країнах. Історія її виникнення донині не з’ясована, джерела й імена авторів невідомі.

В основній історії «Тисячі й однієї ночі» розповідається про перського царя Шахріяра та його наречену Шахразаду (Шехерезаду). Вона намагалася врятувати себе й інших дівчат, щоночі розповідаючи царю казку. Як наставав ранок, дівчина припиняла свою розповідь на найцікавішому момен ті. Бажаючи дізнатися продовження, цар відкладав страту. Так відбувалося протягом тисячі й однієї ночі, поки цар не помилував дівчину. Завдяки своїй майстерності розповідати казки красуня Шахразада стала дружиною Шахріяра й уря тувала інших дівчат.

Героями та героїнями оповідей Шахразади є як земні пер -сонажі, так і фантастичні, химерні істоти, що трапляються тільки в арабських казках. Багаті султани та халіфи, купці й ремісники, східні красуні, мореплавці, дивовижні духи, демони та джини, що живуть у світильниках, — усі вони створюють загадковий і неповторний світ цих творів.

Л. Карре. Ілюстрація до книжки «Тисяча й одна ніч»

У чому ж секрет популяр ності казок? Крім фантазії та яскравих описів життя народів Сходу, напруженого сюжету, у них є моральне підґрунтя: засудження жор -стокості, свавілля та жадіб ності, утвердження справж -нього кохання і людяності.

Ви прочитаєте у творах про героїв і героїнь, знайде те сюжети та фантастичні

елементи, притаманні казкам багатьох народів світу. Але, безумовно, вони відрізняються від інших казок красивими назвами східних міст, предметами ужитку, іменами персонажів, особливостями їхнього спілкування.

Найвідоміші казки «Тисячі й однієї ночі» — «Чарівна лампа Аладдіна», «Алі-Баба та сорок розбійників» і «Синдбад-мореплавець». Мужні й кмітливі герої та героїні цих казок опиняються в надзвичайних ситуаціях, але завдяки хороб рості та наполегливості знаходять щастя.

Так, у казках «Синдбад-мореплавець» описано його над -звичайні пригоди під час подорожей до далеких країн. Лю -дяність і щирість героя привертають до нього людей, які допомагають Синдбаду на шляху до мети. А шлях цей був непростим. У першій подорожі він потрапляє на острів, який виявляється спиною величезної риби, і дивом рятується. Під час другої йому допомагає вибратися з острова величезний птах Рухх. У третій та шостій подорожах мандрівник зустрі -чається з велетнем - людожером і крилатими людьми. А всьо -го таких подорожей Синдбада було сім.

Пропонуємо вам вирушити в цікаву подорож із Синдбадом-мореплавцем і дізнатися про його пригоди...

СИНДБАД-МОРЕПЛАВЕЦЬ

Перша подорож

(Скорочено)

Синдбад розповідав:

— Ласкаве та шляхетне товариство, мій батько був куп цем, мав великі гроші й незліченні багатства. Він помер, коли я був малим хлопчиком, і залишив мені гроші, землі та села. Коли я підріс, то став жити розкішним і безтурботним життям. (...) і думав, що довіку буду багатим. Отак я жив тривалий час, а потім опам’ятався — мені проясніло в голові, розум повернувся до мене. Але було вже пізно: усі гроші я розтринькав, і становище моє змінилося. (...)

Тоді я зібрав усе, що залишилося з меблів та одягу, і продав. Розпродав і свої землі. Уторгував за все три тисячі диргемів¹. Із цими грішми я надумав вирушити в подорож до чужих країв.

¹ Диргем — грошова одиниця в країнах Сходу.

Отож накупив різних товарів (...) сів на корабель і разом з іншими купцями вирушив до міста Басри. Ми пливли морем чимало днів і ночей, проминали острів за островом і нарешті пристали до одного, подібного до райського саду.

Там ми кинули якір, і всі, хто був на кораблі, зійшли на берег. Ми продавали, купували й обмінювали товари. Згодом ми повернулися та сіли вечеряти, а повечерявши, звеселіли й почали співати.

Раптом ми почули з палуби корабля голос капітана:

— Мандрівники, мерщій повертайтеся на корабель! Тікай -те, поки не загинули! Острів, до якого ми причалили, — це величезна рибина, що лежить посеред моря. Коли ви розкла -ли вогонь, рибина відчула жар і заворушилася. Вона може пірнути в морську безодню! Тоді ви всі потонете! (...)

Почувши це, мандрівники побігли до корабля, залишив -ши на березі всі пожитки. Деякі встигли піднятися на корабель, а інші не встигли. Рибина пірнула в море з усім, що на ній було, і ревучі хвилі зійшлися на тому місці, де вона лежала.

Я був серед тих, хто загаявся, тож і пірнув у воду з усіма, хто залишився на рибині. Але доля змилувалася наді мною. Я побачив на воді здоровенні дерев’яні ночви та вчепився за них. Потім виліз на ночви, сів верхи й почав гребти ногами, наче веслами. Хвилі гралися зі мною, кидаючи ночви то праворуч, то ліворуч.

М. Митрофанов. Ілюстрація до казки «Синдбад - мореплавець»

Капітан підняв вітрила й поплив із тими, хто встиг під нятися на корабель, не звертаючи уваги на тих, хто тонув. (...) Настала ніч, потім день, потім знову ніч. Я плив на ночвах, хвилі допомагали мені, і нарешті мене прибило до острова з

крутими берегами, на якому росли високі дерева, а гілля їхнє звисало над водою. Я схо -пився рукою за гілку й, ледве не загинувши, виліз на бе рег. Ноги мої, покусані рибами, набрякли, з ран юшила кров, але я був такий знеси лений, що навіть не відчував

болю. Лежав на березі, наче мертвий, і так пролежав до наступного дня.

Коли зійшло сонце, я отямився. Ноги дуже боліли, проте я все - таки підвівся та пішов оглядати острів. Іноді я ставав навколішки, часом рухався поповзом. На острові росли пло -дові дерева та було чимало джерел із чистою водою, і я вгаму вав голод і спрагу. Отак я перебув кілька днів і ночей. Душа моя ожила, мужність повернулася до мене, а руки знову налилися силою. Я почав думати, що робити далі (...).

Послухайте діалог Синдбада та конюха (рекомендовано для використання в школі). Як характеризує ця розповідь героя? Як спілкується Синдбад із людьми під час подорожі?

Скористайтеся порадами (с. 23), які допоможуть вам стати уважними слухачами та слухачками.

Потім прийшли інші конюхи. Побачивши мене, вони по -чали розпитувати, хто я та звідки. (...) Після цього вони посі -дали верхи на коней, я теж сів на коня. Їхали ми довго та нарешті прибули до столиці царя аль - Міграджана.

Конюхи зайшли до царя, розповіли про мене, і цар поба жав зі мною познайомитися. (...) Він спитав, що зі мною трапилося, і я розповів усе, що довелося побачити й пережити.

Вислухавши мене, цар був дуже вражений (...).

Аль - Міграджан виявив до мене ласку й повагу, наблизив до себе. Він призначив мене писарем у гавані й наказав пере писувати всі кораблі, які причалюватимуть до берега.

Я працював сумлінно, і цар був ласкавий до мене й ревно мною опікувався. Через якийсь час я став одним з його при -дворних.

Отак я жив в аль Міграджана, не знаючи ні турбот, ані горя. Але щоразу, як бував на березі, розпитував у прибулих купців і моряків про місто Багдад, сподіваючись, що хто- не-будь розповість про нього, і я поїду з ним додому. Але ніхто не чув про це місто, і мені стало тяжко жити на чужині.

Так минали місяць за місяцем. (...) Якось я зупинився на березі, тримаючи в руках ціпок. Раптом до острова підплив великий корабель, на якому було багато купців.

Корабель зайшов у гавань, згорнув вітрила й причалив до берега. Матроси почали носити товари, а я їх записував. І коли все було перенесено, я спитав у капітана:

— Чи не залишилось у тебе на кораблі ще чогось?

І той відповів:

— Так, у мене є ще товари в трюмі, але власник цих товарів потонув біля одного з островів. Ми хочемо їх продати, а гроші повернути родині купця. Він жив у славному місті Багдаді.

— А як звали того купця? — спи -тав я.

Капітан відповів:

— Його звали Синдбадом - мореплавцем.

І тоді я пильно глянув на капітана й, упізнавши його, вигукнув:

— О капітане, власник товарів, про які ти кажеш, — це я! Це я — Синдбад - мореплавець! (...)

М. Митрофанов. Ілюстрація до казки «Синдбад - мореплавець»

І я розповів капітанові все; що зі мною трапилося (...). І тоді капітан та купці упізнали мене й привітали зі щасливим порятунком, а потім віддали мої товари. Я побачив, що на них написано моє ім’я та нічого з них не пропало.

Вибравши найдорожчі та найгарніші товари, я попросив матросів занести їх у царський палац. Я розповів цареві, що в його гавань зайшов той самий корабель, на якому я плив, і додав, що дарую йому найкращі мої товари. (...) Аль-Міграджан здивувався, але повірив, що я кажу щиру правду, виявив мені велику честь і подарував багато різних речей — дорогих і красивих.

Решту товарів я продав і вторгував чимало грошей, а на них накупив інших товарів. І коли купці зібралися пливти додому, повантажив ці товари на корабель, а тоді пішов до царя, подякував йому за ласку й попросив дозволу вирушити до рідного краю. Цар відпустив мене.

Щастя і доля допомогли нам. Ми пливли вдень і вночі, аж поки прибули до міста Басри. Там вивантажилися, зійшли з корабля та стали торгувати. Я дуже радів, що повернувся в рідний край.

Потім я вирушив у мій рідний Багдад, прийшов додому. Почувши про це, усі родичі, друзі та знайомі прийшли приві тати та вшанувати мене.

Я купив слуг, рабів і рабинь, а маєтків ще більше, ніж мав раніше, і знову заприятелював із давніми своїми товаришами, забувши небезпеки й страхіття, яких натерпівся в мандрівці. І став я жити веселим життям (...).

Отак закінчилася моя перша подорож...

(Переклад Євгена Микитенка)

'— «т* • •

Теорія літератури

Діалог (грецьк. dialogos — розмова, бесіда ) — тип усного мовлення, який є розмовою двох або кількох (полілог) осіб. У творах літератури — це один із засобів розкриття худож -нього образу. Кількість учасників/учасниць діалогу в літе -ратурному творі може бути різною. Персонаж може навіть вести діалог сам із собою (внутрішній монолог).

Діалоги — важлива складова художньої системи літера -турного твору, тому що вони притаманні мовленню як засобу спілкування. Під час розмови ми завжди звертаємося до пев ної людини з метою донести до неї свої думки та почуття.

Характер діалогу залежить від складових комунікативної ситуації (ситуації спілкування): хто є учасниками/учасни -цями діалогу, які в них стосунки, з якою метою вони спілку ються. Висловлювання кожного/кожної учасника/учасниці діалогу називають реплікою. Кожна діалогічна репліка зале -жить від інших реплік, зумовлюється ними.

У прозових художніх творах діалоги учасника/учасниці доповнено їхніми монологами й авторською розповіддю.

Запитання та завдання

1. Уявіть пригоди Синдбада-мореплавця та підберіть кольори для відтворення свого настрою після прочитання казки? Яка гама кольорів переважає? Поясніть.

2. Зробіть припущення, кому розказує Синдбад про свої подорожі. Як він звертається до слухачів?

3. Чому головний герой опинився в скрутному становищі?

4. Які випробування пройшов мореплавець? Прочитайте виразно уривок, який сподобався вам найбільше.

5. Які чарівні елементи казки привернули вашу увагу? Визначте роль гіперболи у творі.

6. Які епізоди відображають ілюстрації М. Митрофанова до казки «Синдбад-мореплавець» (с. 32, 34)? Розкажіть, чи вдалося художнику передати національні особливості казки.

7. Розкажіть про Синдбада-мореплавця, скориставшись запропонованим планом для створення відгуків про улюблених літературних героїв і героїнь.

8. Створіть разом з однокласниками й однокласницями казкову карту першої подорожі Синдбада. Дізнайтеся, чи існують міста, які згадано в казці. У яких країнах вони знаходяться?

9. Прочитайте про інші подорожі Синдбада. Яка з них вразила вас найбільше? Поясніть чому.

10. З героями яких українських казок можна порівняти Синдбада-мореплавця? Що в них спільного й чим вони відрізняються?

11. Уявіть себе слухачами й слухачками розповідей Синдбада. Які запитання ви б йому поставили?

12. Чи ділитеся ви з друзями враженнями про прочитані книжки? Щоб зацікавити їх і залучити до читання ваших улюблених книжок, скористайтеся поданим планом. Він стане в пригоді для створення усних і письмових відгуків про героїв і героїнь художніх творів.

План

для створення відгуків про улюблених літературних героїв і героїнь

вступ

1. Герой/героїня якого літературного твору вас заціка -вили?

2. Хто є автором/авторкою цього твору?

основна частина

1.Чому саме вони привернули вашу увагу (зовнішність, риси характеру, поведінка)?

2. Які їхні вчинки найбільше вас вразили?

3. Як їхні характери відтворено в діалогах з іншими героями/героїнями?

Кінцівка

4. Чим особливо сподобався/сподобалася вам герой/ героїня твору?

5. Чому саме цей твір ви рекомендуєте прочитати своїм друзям?

ОСТРІВ ЗНАНЬ

Подивіться мультфільм «Синдбад: легенда семи морів» (реж. П. Гілмор і Т. Джонсон, США, 2003). Чи таким ви уявляли собі героя казки? Чи відповідає сюжет мультфільму казці про Синд-бада?

Які ще кінофільми та мультфільми про Синдбада-мореплавця ви бачили? Який із них сподобався вам найбільше? Поясніть свій вибір.

Балети за мотивами «Тисячі й однієї ночі» входять до репертуару¹ україн -ських театрів. Серед них балети «Ша -херезада» (музика М. Римського-Кор-сакова) і «Тисяча й одна ніч» (музика Ф. Амірова).

Роздивіться театральну афішу балету. Для чого створюють афіші та яку інформацію на них розміщують?

У Європі цікавість до книжи «Тисяча й одна ніч» з’явилася після появи пер -шого перекладу французькою мовою, який зробив А. Галлан. Переклади цієї книжки існують іспанською, італійсь кою, чеською, норвезькою та іншими мовами світу.

Першим українським перекладачем казок із збірки «Тисяча й одна ніч» був учений- сходознавець Агатангел Кримський. Він досліджував арабську літературу, знав понад 60 мов. Іван Франко також переклав більш ніж 100 віршова -них уривків для українського видання збірки «Тисяча й одна ніч». До речі, він знав 14 мов.

Роздивіться марку із зображенням А. Кримського. Яку інформацію на ній розміщено?

¹ Репертуар (з латин. repertorium — список) — сукупність драматичних, оперних і музичних творів, які виконують протягом певного часу в театрі.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

1. Виконайте тестові завдання.

1. Фольклорна казка — це

А усне оповідання, про вигадані події, вигаданих осіб, фантастичні сили, які сприймають як реальні Б усне оповідання про реальні та фантастичні події В усне оповідання із мандрівним сюжетом Г усне оповідання, у якому протиставляється добро і зло

2. Протиставлення добра і зла в казці — це

А гіпербола В порівняння

Б антитеза Г сюжет

3. Продовжте прислів’я: «Казки маленькі, а ...»

А героїв/героїнь у них багато Б розуму в них багато В подій у них описано багато Г за змістом глибокі

2. Розкажіть, у чому особливості структурних частин казки. Намалюйте схему побудови казки. Наведіть приклади поширених казкових зачинів і кінцівок.

3. Заповніть порівняльну таблицю в зошиті. Мета — порівняти риси характеру падчерки та рідної доньки.

Падчерка	Рідна донька

4. Дослідіть тексти казок, які ви прочитали, і запишіть чарівні предмети та числа , які в них трапляються. Створіть таблицю в зошиті. Яку роль вони відіграють у цих казках? ^{5 6 7 8}

Назва казки	Чарівні предмети та числа

5. Продовжте речення: «Маріон — шляхетна дівчина, тому що...»

6. Продовжте речення: «Синдбад досягуспіху, тому що...»

7. Прочитайте про інші подорожі Синдбада-мореплавця. Чим повчальні казки про нього?

8. Візьміть участь в інсценуванні уривків із фольклорних казок, які ви прочитали. Чим саме ви можете бути корисними в цьому проєкті? Що саме хочете зробити, запропонувати?

 

Це матеріал з підручника "Зарубіжна література" 5 клас Богданець-Білоскаленко 2022